Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №904/5962/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 904/5962/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Комунального підприємства "Кривбасводоканал"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у справі № 904/5962/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"до за участюКомунального підприємства "Кривбасводоканал" Прокурора міста Дніпропетровськпростягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаБудник К.С.- - відповідачаЛєвєнцова Д.С.- - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", в якій просило суд визнати неправомірними дії відповідача, пов'язані з нарахуванням позивачу плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, шляхом пред'явлення рахунку № 8 від 30.05.2014, в частині нарахування у період з 01.02.2014 по 15.04.2014 та з 25.04.2014 по 30.04.2014 за показниками "азот амонійний" та "залізо загальне" та у період з 01.02.2014 по 30.04.2014 за показником "нафтопродукти" на суму 626 311, 96 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Комунального підприємства "Кривбасводоканал", пов'язані з нарахуванням Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, шляхом пред'явлення рахунку №8 від 30.05.2014, в частині нарахування у період з 01.02.2014 по 30.04.2014 за показником "нафтопродукти" на суму 626 311,96 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 609 грн. та витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 21497 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 (головуючий Антонік С.Г., судді: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.) у даній справі

вказане рішення змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Комунального підприємства "Кривбасводоканал", пов'язані з нарахуванням Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, шляхом пред'явлення рахунку №8 від 30.05.2014 року, в частині нарахування у період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року за показником "нафтопродукти" на суму 385 040,02 грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" судовий збір в розмірі 609 грн. та витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 21 497 грн.

Не погоджуючись частково з рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Також до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Комунальне підприємство "Кривбасводоканал", в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх в частині задоволених позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

02.12.2015 та 09.12.2015 Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" до суду подані додаткові пояснення, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг", як споживачем, та Комунальним підприємством "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" укладено договір № 624/132 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення, за яким "Кривбасводоканал" зобов'язався забезпечити споживача питною водою та прийняти від нього стічні води, а споживач зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Пунктами 2.11. - 2.14. договору сторони погодили нормативний об'єм скинутих стічних вод, за кількісний і якісний склад яких, відповідно до п.2.15. договору, відповідальність несе "Споживач".

Згідно п. 2.16. договору, відповідач встановлює і доводить до кожного конкретного виробництва "Споживача" режим і нормативи скиду забруднюючих речових у систему каналізації і пред'являє виробництвам споживача у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень відповідно до правил № 2202.

Відповідно до п. 4.5 договору, величина плати за понаднормативне скидання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу розраховується згідно розділу 6 Правил № 2202. При перевищенні вмісту забруднюючих речовий в стічних водах у контрольному колодязі споживача в порівнянні з встановленими у Згоді на скидання стічних вод, останній сплачує "Кривбасводоканалу" додаткову плату, яка нараховується з урахуванням встановленого нормативу плати за скидання понаднормативних забруднень та Коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Пунктом 10.1., в редакції додаткової угоди № 3, сторони погодили, що договір набирає чинності з 1 січня 2012 року і діє в частині надання послуг водопостачання та водовідведення до 31 грудня 2014 року.

12 грудня 2013 року КП "Кривбасводоканал" видано ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" згоду № 207 на скид стічних вод у комунальну каналізаційну мережу м. Кривого Рогу терміном дії до 31.12.2014.

Представниками відповідача в присутності представників позивача 22 квітня 2014 року взято відбір проб стічних вод коксохімічного виробництва позивача у контрольному колодязі КНС № 3 за адресою вул. Цимлянська, за результатами якого складено Акт від 22.04.2014року.

Акт підписаний представниками сторін без зауважень і заперечень.

Листом № 1429 від 23.04.2014 відповідач повідомив позивача про те, що попередній аналіз паралельно відібраних проб стічних вод (протокол № 16 дослідження якості стічних вод) виявив перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин у контрольному колодязі КНС № 3 за показниками азот амонію ( фактично 48,33 мг/дм3, допустимо 26), залізо загальне (фактично 3,07 мг/дм3, допустимо 2,5), а листом № 1470 від 25.04.2014 по показнику нафтопродукти (фактично 5,15 мг/дм3, допустимо 2) та запропонував направити свого представника 24.04.2014 до хіміко-бактеріологічної лабораторії КП "Кривбасводоканал" для розпломбування та проведення контрольного аналізу законсервованої контрольної проби стічних вод (т.1 а.с.66, 134).

Протокол № 16 був направлений позивачу супровідним листом № 1513 від 29.04.2014.

Атестованою лабораторією позивача проведено дослідження паралельно відібраних проб стічних вод 22.04.2014 контрольного колодязя КНС № 3 та встановлено перевищення нормативу забруднюючих речовин по азоту амонію - 38,89 мг/дм3, залізу загальному - 2,94 мг/дм3, по нафтопродуктам - 1,94 мг/дм3. Тобто лабораторія позивача, встановивши перевищення концентрації забруднюючих речовин по показникам азот амонію та залізо загальне, не встановила перевищення по нафтопродуктам (т.1 а.с.56).

28.04.2014 КП "Кривбасводоканал" в присутності представника позивача складено акт розпломбування опломбованої проби. Акт з представником позивача підписаний з зауваженнями, що проба знаходилась у скляній тарі, об'ємом 3 літри, не заповнена до верху, закрита капроновою кришкою (т.1 а.с. 72).

Згідно протоколу № 18 дослідження якості стічних вод від 30.04.2014, проведеного 28.04.2014, концентрація нафтопродуктів склала 5,7 мг/дм3 (т.1 а.с.71).

12.05.2014 даний протокол направлений на адресу позивача.

24.04.2014 представниками сторін на прохання позивача здійснено відбір проб стічних вод каналізаційного колодязя КНС № 3 та лабораторією відповідача в цей же день здійснено дослідження, оформлене протоколом № 17 від 25.04.2015. Згідно даного протоколу концентрація забруднюючих речовин по азоту амонію та по залізу не перевищує норми.

12.06.2014 від відповідача на адресу позивача супровідним листом вих. № 2118 від 04.06.2014 надійшов рахунок № 8 від 30.05.2014 за скидання понаднормативно забруднених стічних вод на суму 650 534,28 грн.

Відповідачем нараховано плату за скидання понаднормативно забруднених стічних вод у період з 01.02.2014 по 30.04.2014 за показниками: "азот амонійний", "залізо загальне" та "нафтопродукти".

Позивач з вищезазначеним нарахуванням погодився в частині плати за скидання понаднормативно забруднених стічних вод у період з 16.04.2014 по 24.04.2014 за показниками "азот амонійний" та "залізо загальне".

Листом вих. № 7-259 від 26.06.2014 позивач повідомив відповідача, що згідно з даними відділу головного енергетика коксохімічного виробництва Позивача, знятих з приладу обліку "Взлет-РС" обсяг стічних вод, скинутих до комунальної каналізаційної мережі з 16.04.2014 по 24.04.2014 склав 13 699 м3, а відтак враховуючи коефіцієнт кратності забруднюючих речовин, норматив плати за скид понаднормативних забруднень у комунальну каналізаційну мережу міста та обсяг скинутих стічних вод з понаднормативним забрудненням, величина плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста за період з 16.04.2014 по 24.04.2014 складає 24 222,32 грн.

Позивач здійснив відповідну оплату шляхом перерахування коштів у сумі 24 222,32 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 60020502 від 26.06.2014 та звернувся до відповідача з листом № 7-259 від 26.06.2014 в якому просив зменшити рахунок.

Отримавши відмову відповідача та не погоджуючись з періодом нарахування останнім грошових коштів за понаднормативно забруднення стічних вод за показниками азот амонійний та залізо загальне, а також за нарахування за нафтопродукти звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача з нарахування плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, шляхом пред'явлення рахунку № 8 від 30.05.2014 в частині нарахування у період з 01.02.2014 по 15.04.2014 та з 25.04.2014 по 30.04.2014 за показниками азот амонійний та залізо загальне і у період з 01.02.2014 по 30.04.2014 за показниками нафтопродукти на суму 626 311,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що лабораторією аналітконтролю та моніторингу вод департаменту з охорони навколишнього середовища позивача було зафіксовано відсутність скидання стічних вод з понаднормативним забрудненням у лютому, березні та квітні місяцях 2014 року (останній вимір було виконано 15.04.2014). Дані звіти направлялися відповідачу листами вих. № 73-285 від 14.03.2014, № 73-369 від 08.04.2014 та № 73-438 від 30.04.2014 і були ним прийняті без зауважень (т.1 а.с.47-54). Перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин було виявлено у пробі відібраної 22.04.2014р. та припинено 24.04.2014. Оскільки останній замір лабораторією позивача здійснювався 15.04.2014 і все було в нормі, позивач вважає, що відповідач мав право нарахувати, а він сплатити лише за період з 15.04.2014 по 25.04.2014 за показниками залізо загальне та азот амонійний.

Стосовно показника "нафтопродукти" позивач зазначає, що відповідачем не було дотримано процедур та методик лабораторного контролю - відібрана проба перебувала у скляній посуді, закритій капроновою кришкою. що є порушенням ГОСТ 17.1.4.01-80.

Як встановлено матеріалами справи, відбір проб здійснювався у металеве відро ємністю 12-15 літрів після чого здійснювався розлив у скляну тару об'ємом 3 літри, застосовано консервант хлороформ і закрито капроновою кришкою, що підтверджується актом відбору проб, актом розпломбування та поясненням начальника лабораторії аналітконтролю.

Консервування у скляний посуд з капроновою кришкою є порушенням ГОСТ 17.1.4.01-80, яким передбачено, що для зберігання консервованих проб води і екстрактів нафтопродуктів використовують виключно скляний посуд з притертими пробками.

Відповідно до висновків призначених по справі комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи, встановлено, що за матеріалами справи КП "Кривбасводоканал" здійснив відбір проб вод стосовно визначення нафтопродуктів, провів їх зберігання, дослідження та встановлення результатів цього дослідження з недотриманням встановлених відповідних нормативів і методик, а саме:

- ГОСТ 17.1.4.01, ДСТУ ISO 5667-10-2005, КНД 211.1.0.009-94 на стадії відбору проб стічних вод для хімічного аналізу на вміст нафтопродуктів - "... відбирання разової проби у скляний посуд...";

- ГОСТ 17.1.4.01 МВУ 03341316.001:2009 на стадії зберігання проб стічних вод для аналізу на вміст нафтопродуктів - "... для зберігання консервованих проб води та екстрактів нафтопродуктів використовують герметичні скляні сосуди з притертими кришками...";

- ГОСТ 17.1.4.01, ДСТУ ISO 5667-10-2005, МВУ 03341316.001:2009 на стадії аналізу (дослідження) проб стічних вод на вміст нафтопродуктів - "... пробу води нафтопродуктів при визначенні концентрації використовують всю ...";

МВУ 03341316.001:2009 на стадії оброблення результатів аналізу проб стічних вод на вміст нафтопродуктів - для аналізу використано лише частину дослідної стічної води (т.1, а.с.221).

З урахуванням зазначених висновків судових експертиз, судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що визначена у пробі від 22.04.2014 у стічній воді концентрація нафтопродуктів 5,15 мг/дм не є фактом порушення допустимої концентрації нафтопродуктів (2 мг/дм3), оскільки з матеріалів справи вбачається невідповідність дій відповідача вимогам національних стандартів, нормативних документів України при проведенні аналізу стічних вод ПАТ "АрселорМіттал Кривий Pir", які могли вплинути на достовірність аналізу робочої проби стічних вод за показником "нафтопродукти".

Визнавши встановленими зазначені обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неправомірність дій відповідача в пред'явлені рахунку за показником нафтопродукти в період з 01.02.2014 по 30.04.2014.

Змінюючи рішення господарського суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Що стосується визнання неправомірними дій відповідача, пов'язаних з нарахуванням Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, шляхом пред'явлення рахунку № 8 від 30.05.2014 в частині нарахування у періоди з 01.02.2014 по 15.04.2014 та з 25.04.2014 по 30.04.2014 за показниками "азот амонійний" та "залізо загальне", апеляційний господарський суд обґрунтовано змінив рішення господарського суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Факт перевищення концентрації азоту амонійного та заліза загального підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами. Спір виник щодо періоду нарахування.

Згідно п. 3.6. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37, період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.

Відповідно до п. 5.17 Правил приймання стічних вод у каналізаційну мережу м. Кривого Рогу № 2202, затверджених рішенням Критворізької міської ради, період за який стягується плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, встановленим разовим аналізом, проведеним Водоканалом, визначається не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом за цей період.

Таким чином, як Інструкцією так і Правилами водоканалу надано право стягувати плату не більше ніж за три місяці. Здійснивши розрахунок з 01.02.2014 по 30.04.2014 відповідач діяв в межах діючого законодавства.

Згідно даних відділу Водозбут КІІ "Кривбасводоканал", знятих з приладу обліку "ВЗЛЕТ-РС" позивача, а також згідно акту витрат води за березень 2014 року та додаткових даних про обсяги водовідведення з 27.04.2014 по 30.04.2014, наданих позивачем листом від 15.05.2014 № 28/5-144/(ф), загальний обсяг стічних вод, скинутих до комунальної каналізаційної мережі коксохімічним виробництвом ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за період з 01.02.2014 по 30.04.2014 склав 150151 м3.

Розрахунок величини плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод здійснюється відповідно до розділу 6 Правил. При цьому, об'єм стічних вод множиться на коефіцієнт кратності та на норматив плати за скид понаднормативних забруднень.

Згідно розрахунку відповідача норматив плати складає 1,62816 грн/м3, коефіцієнт кратності азоту амонію - 0,858, заліза загального - 0,228, нафтопродуктів - 1,575 (т.1 а.с.61). Загальний коефіцієнт по амонію та залізу - 1,086.

Величина плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод за показами азоту амонію та заліза загального складають 265 494,26 грн. = 150151м3 х 1,086 х 1,62816.

Оскільки рахунок виставлений на суму 650 534,28 грн., сума за скид понаднормативно забруднених стічних вод за показником "нафтопродукти" складає 385 040,02 грн., то саме в частині цієї суми підлягають визнанню неправомірні дії щодо виставлення рахунку.

Колегія вважає зазначені висновки правильними та достатньо обґрунтованими.

Пунктом 3 статті 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи (пункт 1 статті 104 цього кодексу).

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд правомірно змінив рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її зміни або скасування, відсутні.

Щодо окремих посилань скаржників у касаційних скаргах, слід зазначити наступне.

В судових засіданнях 02.12.2015, 09.12.2015 відповідач посилався на те, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає вимогам діючого законодавства. З цього приводу колегія суддів зазначає, що позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача, пов'язаних з нарахуванням позивачу плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, шляхом пред'явлення рахунку № 8 від 30.05.2014, в частині нарахування у період з 01.02.2014 по 30.04.2014 за показником "нафтопродукти" на суму 385 040,02 грн. визнана господарськими судами такою, що відповідає способам захисту прав, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на невідповідність висновку комплексної комісійної судової інженерно-екологічної експертизи дійсним обставинам справи, не може бути прийнято колегією до уваги, оскільки у відповідності до вимог статті 43 ГПК України, судом апеляційної інстанції дана належна правова оцінка сукупності поданих до матеріалів справи доказів, у тому числі вказаному експертному висновку.

Щодо посилання позивача на неврахування судами попередніх інстанцій пунктів 7.2., 7.8., 7.10 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.16., 5.18. місцевих Правил, колегія вважає недостатньо обґрунтованим, оскільки позивач не аргументує в чому саме полягає неврахування зазначених пунктів.

Посилання позивача на хибне трактування судом апеляційної інстанції пункту 5.17. цих Правил колегією не приймається до уваги, оскільки судом в контексті даної норми вірно зроблено висновок про нарахування та стягнення плати не більше ніж за три місяці. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідний розрахунок відповідача за період з 01.02.2014 по 30.04.2014 відповідає вимогам діючого законодавства.

Решта доводів, викладених у касаційних скаргах не спростовують зазначених вище висновків суду апеляційної інстанції та пов'язані з вирішенням питання про достовірність поданих ним доказів, які на думку скаржників, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судом апеляційної інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у справі № 904/5962/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова